Четвер, 21.09.2017, 06:03
Вітаю Вас Гість | RSS

Кременчуцька загальноосвітня школа I-III ступенів №27

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Психологічна служба

Практичний психолог - Поляцкова Ніна Степанівна 

Напрямки роботи 

1.Психлогічна просвіта

2. Психопрофілактика

3. Психодіагностика

4. Консультування

5. Психокорекція

Поради психолога батькам

Формування інтересу до читання
Перед тим як починати вчити дитину читати необхідно, щоб у неї з’явився до цього хоч якийсь інтерес. Без наявності такого інтересу навчання або вдається, або стане для малюка справжньою мукою. Психологи кажуть: потрібно сформувати мотивацію для читання.
Яким чином це слід робити? Є лише два способи:

1) якнайбільше читати дитині різноманітні цікаві казки, історії, оповідання, вірші;

2) розповідати і пояснювати малюкові, чому так важливо і цікаво навчитися читати.
Перед тим як починати вчити читати дуже важливо вияснити, які мотиви вже сформувалися, а які ще треба сформувати. Для цього бажано поставити їй кілька запитань. Наприклад: „ Як ти думаєш, навіщо дитині потрібно вміти читати?”, „Про що можна дізнатись, якщо читати якусь книжку?”, „А ти б хотів (-ла) навчитися читати?”, „ А для чого тобі це потрібно?” та ін.
Слід прагнути до того, щоб у дитини були сформовані такі п’ять мотивів: 

1.Пізнавальний мотив – бажання навчитися читати для того, щоб дізнатися багато нового цікавого про навколишній світ (наприклад, про тварин і птахів, динозаврів, космонавтів, про рослин і т.п.).

2. Перспективний мотив – прагнення навчитися читати для того, щоб було легко і цікаво вчитися в школі.

3. Мотив особистісного росту – бажання навчитися читати, щоб стати таким (-ою), як дорослі, щоб мама, тато, бабуся, дідусь здивувалися і сказали: „Який молодець наш Дмитрик, вже вміє читати. Незабаром він зможе прочитати книжку „Пригоди Буратіно”, яку ми йому подарували”.

4. Діяльнісний мотив – бажання навчитися читати, щоб потім можна було пограти в ті ігри, де потрібно читати якісь слова, придумувати різні захоплюючі історії або казки і т.п.

5.Мотив спілкування з ровесниками – прагнення навчитися читати для того, щоб розповідати про прочитане своїм друзям знайомим.
Коли ви побачите, що у малюка добре сформовані хоча б деякі з наведених вище мотивів, можете сміливо починати вчити його читати.  



Пам’ятка для батьків майбутнього першокласника
 У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.
Правило 1 Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для семирічних дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.
Правило 2 Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 – 15 хв. Тому, коли ви з нею будете робити уроки, кожні 10 – 15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Почати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.
Правило 3 Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.
Правило 4 Протягом першого року навчання ваше маля потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні. Саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов’язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за й неакуратність у зошиті. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина не буде вірити у себе.
Пам'ятка батькам обдарованих дітей
• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.
• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов'язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
 • Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
 • Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення. Виховуємо хлопчиків,виховуємо дівчаток (психолого- педагогічні рекомендації гендерного виховання)
• Ніколи не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик чи дівчинка з властивими їм особливостями сприйняття, мислення, емоцій. Виховувати, навчати і навіть любити їх треба по-різному. Але обов’язково – сильно.
 • Ніколи не порівнюйте хлопчиків та дівчаток, не ставте одних за приклад іншим: вони різні, навіть за біологічним віком – дівчатка звичайно старші від своїх ровесників-хлопчиків.
• Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, відчувають дотик, по-різному сприймають простір і орієнтуються в ньому, а головне – по-різному осмислюють усе, з чим стикаються у цьому світі. І вже, звичайно, не так, як ми дорослі.

Як виховати в дітях чесність Порада 1. Вірте вашій дитині. Як правило, діти на довіру відповідають довірою, а якщо їх обманять не зрозуміють цього. Хай дитина відчуває і знає, що ви їй вірите.
Порада 2. Поясніть, що на правді тримається світ, на дитячій мові - вона корисна. Люди живуть у злагоді, якщо довіряють один – одному.
Порада 3. Не створюйте ситуації для обману. Уникайте двояких запитань, коли легше сказати неправду, чим правду.
Порада 4. Не вчиняйте принизливих допитів.
Порада 5. Винагороджуйте правдивість. Якщо ваш малюк зізнався вам, то покажіть йому свою радість : «Я радію від того, що ти чесна людина, тому що ти сказав ПРАВДУ».
Порада 6. Показуйте приклад чесності. Чи просите Ви відповідати по телефону, що вас немає вдома ? За своєю природою діти чесні. А обман дітей ми провокуємо самі. Спочатку - провокуємо, а потім, якщо дитині раз за разом вдається уникати неприємностей завдяки своїм "казочкам", вони звикають брехати. Як ми це робимо ? Найтиповіший спосіб - поставити дитину в ситуацію, коли їй потрібно вигадувати, придумувати казки для батьків. Можливо, у дитини великі неприємності, такі, що одному не справитися ? Чому вона про це не говорить ? Можливо, не має надії на ваше розуміння, допомогу ? Соромиться ? Не довіряє ? Боїться ? Вона буде шукати допомоги в іншому місці ? А чи знайде ? А якщо знайде – то яку ? Як видно, дитяча брехня небезпечна не тільки тим, що вас вводить в оману, а й тим, що дитина відсторонюється від вас ! А це свідчення того, що дитина сумнівається у вашій безумовній любові ! Дитина чесна зі своїми батьками тільки тоді, коли : 1. Довіряє їм 2. Не боїться їх гніву чи осуду 3. Впевнена, щоб не сталося її не принизять як особистість 4. Обговорювати будуть не її, а вчинок, який потрібно виправити 5. Допоможуть, підтримають, коли їй погано 6. Дитина твердо знає, що ви на її боці 7. Впевнена, якщо покарають, то мудро, справедливо, в дітей, взагалі, сильно розвинено почуття справедливості, вони зневажають тих, хто її не проявляє - і деспотів, і занадто м’яких ! Маленька брехня, помножуючись, породжує велику недовіру. Із зникненням довіри, повільно руйнується безумовна любов ! Дитина розуміє : є умови за яких мене будуть любити. Любов для неї стає іншою - обумовленою. Якщо ви спіймали свою дитину на брехні, не поспішайте її звинувачувати. Запитайте себе : «Чому вона не каже мені правду ?» А що погляньте на дитину як у дзеркало. Що посієш – те й пожнеш ! Шановні батьки! Пам’ятайте! Ваш особистий приклад – головний вихователь дитини.
Форма входу
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 120
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Пошук
Друзі сайту